Не вчаться нічому деякі, і вчиться, не хочуть. 

Кина американського надивилися Или дах зриває від жадності? Ти йому про аномалії, він тобі про хабар.Ні про що думати не хочуть, окрім бабокПоки кишки по гілках не розкидає. Смак крові. Плече ниє. Нас троє.По четвертому з квада вже давно вовки виють. Позаду - Рудий Ліс. У душі біс. Воскрес страх мертвої тиші цих місць.На витривалість тест, адреналіну сплеск. Лічильник Гейгера луною в мозку віддає тріск. У очах все темніє... Ні! Це навкруги темніє! Не може бути! Це викид! Біжимо швидше! Загальний відхід, холодний піт б'є... "Бігом, взвод"! Вітер піднімає обривки землі в очі.Все стоп! Але вже пізно. Обоє зав'язнули в аномалії.Менше секунди - два трупи. Я уцілів навряд чи. Тепер є три хвилини, щоб знайти укриття.Пам'ятаю, в кілометрі звідси, завод ми бачили. Мабуть, Зона не підпускає до себе так близько глядачів. Але моноліт тягне до себе все нових відвідувачів.  Пройти крізь біль Дочекатися